Фундамент это википедия: Фундамент — Википедия – Плитный фундамент — Википедия

Posted on Posted onBy alexxlab

Фундамент — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

FunderingStaal.png

Фунда́мент — частина будівлі чи споруди, переважно підземна, яка сприймає навантаження від споруди і передає їх на основу, складену ґрунтами (природну) чи штучну [1]. Фундаменти бувають безперервними — по периметру всіх стін, або переривчастими — у вигляді окремих стовпів і залізобетонних подушок, проміжки між якими засипають ґрунтом.

Фундаменти є підземною конструкцією, що безпосередньо стикається з основою і передає на неї навантаження від будинку (споруди). Глибина закладення фундаменту повинна відповідати глибині залягання того шару ґрунту, що приймається за природну основу. Як матеріал для фундаменту найчастіше застосовують бутовий камінь, бутобетон, бетон і залізобетон. За конструктивним рішенням фундаменти розділяють на стовпчасті, стрічкові, суцільні і пальові.

Інженерно-геологічні дослідження[ред. | ред. код]

Перш ніж розпочинати роботи зі зведення фундаменту, з’ясовують: на якому ґрунті стоятиме будинок, глибину промерзання ґрунту у районі будівництва, рівень ґрунтових вод та вартість фундаменту. Для цього буде потрібно провести геологічні дослідження на ділянці. Тобто з’ясувати геологічну будову землі, стійкість ґрунтів на місці де передбачається будівництво. Отримані дані дозволять встановити глибину закладання фундаменту та величину допустимих тисків на ґрунт, спрогнозують стійкість майбутньої споруди, величину опадів, які очікуються, тощо. Нехтувати геологами або використовувати дані геологічних досліджень сусідніх місцевостей небажано. Немає ніякої гарантії, що на цьому майданчику такі ж ґрунти, як і на сусідній ділянці. Якщо присутній складний рельєф, підземні річки, зведення будинку потребуватиме колосальних коштів на укріплювальні заходи, що, в підсумку, буде коштувати замовникові занадто дорого. Тому для якісного будівництва будинку обов’язково потрібно провести геологічні дослідження ділянки. Лише після цього можна починати підбір фундаменту і роботу над проектною документацією.

Основні типи фундаменту[ред. | ред. код]

Розрізняють чотири типи фундаментів.

Стрічкові фундаменти[ред. | ред. код]

Мають однакову форму поперечного перетину по всьому периметру стін будівлі (зокрема під всіма його внутрішніми тримальними стінами). Їх споруджують з готових збірних бетонних та залізобетонних виробів, з монолітного бетону та залізобетону або їх комбінації — збірно-монолітні. І зводять, як правило, під важкими будівлями.

Стовпчасті фундаменти[ред. | ред. код]

Являють собою систему стовпів, розташованих по кутах і в місцях перетину стін, а також під важкими тримальними простінками, балками та іншими місцями зосередженого навантаження будівлі. Для виготовлення стовпчастих фундаментів використовуються цегла, залізобетонні, металеві і азбестоцементні стовпи і труби. Їх застосовують при будівництві легких дерев’яних будинків без підвалів.

Плитні фундаменти[ред. | ред. код]

Споруджуються під усією площею будинку. являють собою суцільний залізобетонний блок, виконаний з монолітного залізобетону, або зі збірних перехресних залізобетонних стовпів з жорсткою обробкою стикових з’єднань. Плитні фундаменти застосовують на майданчиках зі слабкими ґрунтами і, якщо є необхідність надійного захисту основи від проникнення води (плиту використовують як гідроізоляцію).

Пальові фундаменти[ред. | ред. код]

Складаються з паль, занурених у фундамент будівлі або споруди. За способом виготовлення розрізняють палі забивні, занурювані в ґрунт в готовому вигляді, гвинтові палі, загвинчуються в ґрунт, і набивні, виготовлені безпосередньо в ґрунті. Такі фундаменти використовують там, де верхній шар ґрунту не може витримати велику вагу. Для пальових фундаментів використовують готові короткі забивні залізобетонні палі або набивні палі, що виготовляються шляхом заповнення бетонною сумішшю виробленої (пробуреної) в ґрунті свердловини.[1]

  1. ↑ Державні будівельні норми України. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування.

Державні будівельні норми України. ДБН В.2.1-10-2018. Основи і фундаменти будівель та споруд. Основні положення.

Фундамент Википедия

Фунда́мент (лат. fundamentum) — строительная несущая конструкция, часть здания, сооружения, которая воспринимает все нагрузки от вышележащих конструкций и распределяет их по основанию[~ 1].

Фундамент, как правило, изготавливается из бетона, а также камня, стали или дерева (стальных или деревянных свай).

Фундаменты, как правило, закладываются ниже глубины промерзания грунта, для того, чтобы предотвратить их выпучивание. На непучинистых грунтах при строительстве легких деревянных построек применяют мелкозаглубленные фундаменты (фундамент, находящийся выше уровня промерзания грунта). Такой тип фундамента подходит в основном для небольших садовых домиков, летних бань и хозяйственных построек.

Для строительства зданий применяются ленточные, отдельно стоящие столбчатые, свайные и плитные или комбинированные фундаменты. Они бывают сборные (сплошные монолитные или стаканного типа), монолитные и сборно-монолитные. Выбор фундамента зависит от сейсмичности местности, залегающих в основании грунтов и архитектурных решений.

Изготовление фундамента из бетона возможно при температуре выше 5°С, что накладывает существенные ограничения на сезонность выполнения строительных работ. Проведение работ при более низких температурах возможно с использованием технологии электропрогрева.

Классификация фундаментов[ | ]

По глубине заложения
По назначению
  • Несущий;
  • Комбинированный, то есть способный, в дополнение к несущим функциям, выполнять ещё и функции сейсмической защиты;
  • Сп

Фундамент — Википедия

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 17 апреля 2018; проверки требуют 2 правки. Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 17 апреля 2018; проверки требуют 2 правки. показать/скрыть подробности

Фунда́мент (лат. fundamentum) — строительная несущая конструкция, часть здания, сооружения, которая воспринимает все нагрузки от вышележащих конструкций и распределяет их по основанию. Как правило, изготавливаются из бетона, камня или дерева.

Фундаменты, как правило, закладываются ниже глубины промерзания грунта, для того, чтобы предотвратить их выпучивание. На непучинистых грунтах при строительстве легких деревянных построек применяют (фундамент, находящийся выше уровня промерзания грунта). Такой тип фундамента подходит в основном для небольших садовых домиков, летних бань и хозяйственных построек.

Для строительства зданий применяются ленточные, стаканные, столбчатые, свайные и плитные фундаменты. Они бывают сборные, монолитные и сборно-монолитные. Выбор фундамента зависит от сейсмичности местности, грунта и от архитектурных решений.

Изготовление фундамента из бетона возможно при температуре выше 5°С, что накладывает существенные ограничения на сезонность выполнения строительных работ. Проведение работ при более низких температурах возможно с использованием технологии электропрогрева.

Классификация фундаментов[ | ]

показать/скрыть подробности

По назначению[ | ]

  1. Несущий;
  2. Комбинированный, то есть способный, в дополнение к несущим функциям, выполнять ещё и функции сейсмической защиты;
  3. [en] на естественных основаниях или искусственных;
  4. [en];
  5. Специальные, например, экспериментальные антисейсмические «качающиеся» фундаменты; «плавающие» фундаменты, давление которых равно давлению вынутого грунта и другие.

По материалу[ | ]

  1. Каменный:
    бутовый;
    бутобетонный;
    кирпичный.
  2. Железобетонный:
    сборный;
    монолитный.
  3. Деревянный.
  4. Ячеистобетонный

По типу конструкции[ | ]

Фундамент административного здания на ж/б блоках

В инженерной практике получили распространение несколько основных разновидностей фундаментов[1]:

1. (монолитный-из бетона, бутобетона), кирпичный или каменной кладки.

  1. непосредственно столбчатый
  2. «стаканного типа»

2.

Строительство фундамента Википедия

Фунда́мент (лат. fundamentum) — строительная несущая конструкция, часть здания, сооружения, которая воспринимает все нагрузки от вышележащих конструкций и распределяет их по основанию[~ 1].

Фундамент, как правило, изготавливается из бетона, а также камня, стали или дерева (стальных или деревянных свай).

Фундаменты, как правило, закладываются ниже глубины промерзания грунта, для того, чтобы предотвратить их выпучивание. На непучинистых грунтах при строительстве легких деревянных построек применяют мелкозаглубленные фундаменты (фундамент, находящийся выше уровня промерзания грунта). Такой тип фундамента подходит в основном для небольших садовых домиков, летних бань и хозяйственных построек.

Для строительства зданий применяются ленточные, отдельно стоящие столбчатые, свайные и плитные или комбинированные фундаменты. Они бывают сборные (сплошные монолитные или стаканного типа), монолитные и сборно-монолитные. Выбор фундамента зависит от сейсмичности местности, залегающих в основании грунтов и архитектурных решений.

Изготовление фундамента из бетона возможно при температуре выше 5°С, что накладывает существенные ограничения на сезонность выполнения строительных работ. Проведение работ при более низких температурах возможно с использованием технологии электропрогрева.

Классификация фундаментов[ | ]

По глубине заложения
По назначению
  • Несущий;
  • Комбинированный, то есть способный, в дополнение к несущим функциям, выполнять ещё и функции

Фундамент — Wikipedia

Wikipedia — ирекле энциклопедия проектыннан ([http://tt.wikipedia.org.ttcysuttlart1999.aylandirow.tmf.org.ru/wiki/Фундамент latin yazuında])

Фундамент яки Нигез (лат. fundamentum) — йорт авырлыгын туфракка тапшырган йортның өлеше. Бетоннан, таштан, агачтан эшләнә.

Йортларны төзү өчен тасма, стакан, свая плита һәм фундаментлар кулланыла. Алар җыелма, монолит һәм җыелма-монолитлы булалар. Фундаментлы сайлавы сейсмик, туфрак архитектура һәм коршына бәйле. Бетон фундаментлы +5 градустан булган җылы вакытта була. Фундаментларны оештыру эшләрен изгелеге бар. Түбән температуралар вакытында бетонны электр җылыталар.

Куллану буенча[үзгәртү | вики-текстны үзгәртү]

  1. «‘көчле алган»‘;
  2. «катнашма», көчле алган һәм сейсмик тотрыклы;
  3. «‘вак ләрне»‘;
  4. «‘ләрне»‘;
  5. «‘махсус»‘

төзелеш буенча[үзгәртү | вики-текстны үзгәртү]

  1. Свая фундаменты
  2. Свая-ростверк
  3. Плита
Commons

Калып:Arch-stub

  1. ↑ [1]

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *