| |||||
| |||||
| |||||
| |||||
|
Віники для бані – додатковий заробіток з нуля
Популярність бань, саун, лазень в нашій країні беззаперечна – все більша кількість людей не уявляють свого життя без відпочинку у парні, тим більше, що цей відпочинок, при правильному підході звичайно, здатен приносити лише користь всьому організму. Саме тому блискавично зросло будівництво лазень. Їх будують у містах, реконструюють колись закриті бані, все більше людей облаштовують індивідуальні сауни безпосередньо в себе у дворі, одним словом, зростає їх кількість, як власне, в геометричній прогресії збільшується кількість їх відвідувачів. Незаперечним залишається той факт, що із збільшенням потоку клієнтів саун, приходять в непридатність і банні віники, які, як заведено, використовуються при прийнятті банних процедур. Максимальний термін використання віника для бані складає всього лише один день в парній. Після цього віник приходить в непридатність і його викидають. Виходячи зі сказаного чудовою бізнес-ідеєю є плетіння та продаж банних віників, тим більше, що для її реалізації майже не потрібно вкладень коштів.
Огляд та перспективи бізнесу
Як вже було сказано вище, завжди і у всі часи, банний віник вважався незамінним супутником процедур у парні. Оскільки віник користується величезним попитом, то на цьому можна організувати, якщо не повноцінний бізнес з усіма його аспектами, то хоча би добре заробити.
Віниковий бізнес має дуже багато переваг. По-перше, мінімум вкладень (сировина безкоштовна, витратитися доведеться тільки на дорогу). По-друге, відкрити його під силу будь-якій людині (процес виготовлення віників дуже простий). І, по-третє, віддача такого бізнесу максимальна. А популярність саун не лише не зменшується, а й з кожним роком все зростає, оскільки це відносно недорогий, приємний та корисний спосіб відпочинку.Віники для бані можна заготовлювати з таких матеріалів: берези, дуба, липи, вишні, горобини, клена, черемшини, кущів смородини, евкаліпта, а також із хвойних: ялівець, ялиця, тощо. Для особливих гурманів в віник додають смородинові гілочки, а також полин, деревій, м’яту, звіробій, кропиву. Як бачите, велика різноманітність і все абсолютно безкоштовне. Вибирайте, що вам ближче до душі, і налагоджуйте виробництво.
Ціна на банні віники коливається від 50 до 200 грн/шт, все залежить від матеріалу, з якого ви заготовлений віник і від вашої власної маркетингової стратегії.
Ну що тут говорити? Потенційних покупців у вас — вся країна. Сьогодні чи не кожен другий чоловік, який досяг зрілого віку, знає що таке баня і з задоволенням проводить там час. Тому купувати ваш товар можуть вони, а також ті, хто сам заробляє на надання лазневих послуг — там віники можна продавати оптом.
Що знадобиться для реалізації такої ідеї заробітку?
Основна перевага даного бізнесу, в тому, що всі роботи можна проводити в домашніх умовах, а також без будь-якої сторонньої допомоги. Навіть для того, щоб оснастити робочого місце, не потрібно купувати яку-небудь складну техніку.
Єдине, що вам знадобиться — це постійне приміщення для сушіння віників, оскільки це один з основних моментів. Сушити потрібно вже пов’язані віники у темному добре провітрюваному приміщенні. Ваш прибуток буде на 100% залежати від якості продукту і асортименту. Чим він ширший, тим краще.
Ціна на банні віники коливається від 50 до 200 грн/шт, все залежить від матеріалу, з якого ви заготовлений віник і від вашої власної маркетингової стратегії.
Також вам буде потрібен автомобіль та нехитрий набір інструментів, а саме ніж, невелика сокира, і розуміння того, як зробити віник для бані.
Основне питання буде полягати у заготівлі необхідних матеріалів. В Україні найбільш доступні матеріали для банних віників є дуб та береза. Заготовляти матеріал, якщо звичайно не у промислових кількостях, можна у найближчих лісах. Робити це потрібно у період від середини травня до кінця вересня.
Гілки підбираються з таким розрахунком, щоб вони були гнучкими і не ламкими, довжиною 50-60 см. Поверхня кожного прутика обов’язково повинна бути гладкою. Перевагу варто віддавати гілках прямим, довгим і досить тонким. Особливу увагу в процесі заготівлі, необхідно звернути на те, що все листя віника повинні мати однаковий зеленуватий колір.
Після того, як необхідна кількість гілок вже зрізана, з розрахунком на один віник, їх необхідно не щільно зв’язати. В’язати віник потрібно м’якою мотузкою або ганчіркою, причому, товсті гілки кладуть усередину, а тонкі зовні.
Зауважте, що заготовлені гілки на не повинні лежати більше 2-х годин, тому, що листки почнуть в’янути, чорніти, набудуть не товарного вигляду.
Розвісити віник треба обов’язково в сухому темному приміщенні, оскільки при світлі, віник втрачає зелений колір, а при підвищеному рівні вологи, вигляд у віника втрачає свою презентабельність.
Треба щоб приміщення обов’язково провітрювалося, оскільки, коли віник сохне, він віддає вологу, а якщо волозі нікуди діватися, він починає просто гнити з середини, і віник буде пахнути вже не віником а цвіллю.
Сушити треба не більше 2-х тижнів. Висохнути повинні не тільки листочки але і гілочки в рукоятці, інакше при зберіганні, від не досушеної гілочки заводиться жучок або тля, які з’їдають листочки віника, перетворюючи його в сіточку.
Процес сушіння повинен бути тільки природним, без всяких допоміжних обігріваючих пристроїв, оскільки неприродно висушений віник обсипається при користуванні в лазні.
Після сушіння, слід знову підтягнути мотузочку на рукоятці, щоб гілочки з віника не висипалися.
Далі – зберігання. Темне, сухе провітрюване приміщення. Обов’язково стелажі, через кожних 2-3 шари віника. Спеціальна трава прокладається між шарами віника, для відлякування всіляких комах, пацюків, мишей, тощо.
Особливе значення має аромат віника. Якщо у сухому стані віник буде ароматним, то в розпареному вигляді його аромат тільки посилиться.
Хороший віник – це виріб завдовжки 50-60 см, шириною – 40-45 см, зі зручною ручкою, а сам віник зовні повинен нагадувати лопату. Виходячи з цього, якщо ви дійсно запланували почати заробляти на віниках, то на всі ці нюанси необхідно звернути увагу.
Готові віники повинні бути щільно пов’язані, з листям однакового зеленого кольору, при цьому віник повинен мати приємний аромат, який посилюється при розпарюванні.
Ще одна важлива деталь, якій чомусь мало приділяється уваги, коли говорять про бізнес на продажі віників. Це те, що кожен покупець, чи це приватна особа чи оптовий покупець або власник лазні, перед тим, як купити віник для бані, пред’являє до нього певні свої вимоги. Одному потрібно щоб банні віники були не такої форми. Другий хоче половину березових, половину дубових. Третьому не потрібні якісні та дорогі віники, йому потрібні дешеві. Тому ваш асортимент повинен бути максимально великим.
Де і кому продавати банні віники?
Коли віники готові, їх потрібно реалізувати. Для реалізації продукції можна звернутися в лазні, сауни, будь-які оздоровчі санаторії. Віники також можна продавати в роздріб на ринку, або у спеціалізованих магазинах.
Також можна розмістити оголошення в газеті або у Інтернеті, зокрема у популярних соціальних мережах. Гарантуємо, відразу з’явиться багато охочих придбати ваш товар. Реклама віників повинна бути спрямована на любителів здорового способу життя, активного відпочинку. Де її розміщувати, обмежень не існує, а точніше, все залежить від бюджету.
Також у багатьох містах є райони, де стоять котеджі та приватні будинки. Часто саме в таких будинках є власні лазні і сауни, тому велика ймовірність, що жителі таких районів стануть вашими потенційними клієнтами.
Не скупіться, поступайтеся в ціні, головне – зарекомендувати себе з хорошої сторони, адже потім задоволені клієнти не стануть шукати когось іншого.
І ще: подумайте над фірмовою упаковкою віників, їх можна загортати в пакувальний папір і наклеювати фірмовий стікер, це зробить вашу продукцію впізнаваною, а отже збільшить потік клієнтів.
Баня, банні віники, будинкові в бані: прикмети, традиції та повір’я
Прикмети про бані дуже давні й існують споконвіку. Давайте ознайомимося з ними докладніше.
Слов’янські народи раніше, ніж хто-небудь придумали місце для обмивання і очищення. Ще за часів наших прадідів у літописах та фольклорі згадувалася лазня. У слов’ян це сталося набагато раніше, ніж у всіх інших народів.
Лазні зайняли особливе місце в житті слов’ян ще в Стародавній Русі. Аматори попаритися були не тільки слов’янські народи. Про користь лазні можна говорити довго, однак варто також приділити увагу давніми традиціями, віруваннями і забобонами, які пов’язані з нею.
Баня: прикмети і повір’я
На Русі лазня володіла магічною силою, вона омивала не тільки тіло, але і внутрішній світ людини. Від чистоти тіла і духовного стану залежало його здоров’я. Слов’янські народи дуже стежили за чистотою і тому епідемія чуми, яка охопила більшу частину Європи, не торкнулася їх.
Багато століть тому лазня була чимось містичним, чарівним і священним. Там зустрічалися з невідомими силами та істотами надприродного світу.
Ще в часи наших предків вважалося, що обмивання в лазні це не стільки очищення. З цим місцем пов’язані всі знаменні випадки: весілля, народження дитини, лікування. Перед вступом у шлюб на наступний день після проведення обряду і гулянь, обов’язковим було піти в лазню очиститися.
Про баніЛазня використовувалася і як пральня, лікарня, пологове відділення. Там лікували, вправляли кістки, приймали пологи. Кращого місця було просто не знайти. Там було не тільки чисто, але і постійно тепло і тепла вода. Цілителі також використовували лазню як місце для ворожіння, змов чи зняття порчі.
Баню використовували, щоб піти від проблем, розслабитися, а також перед смертю. До цього місця ставилися з повагою і з усіма почестями. Вона посідала чільне місце в житті кожної людини.
Аналогічно як і в будинку є домовик, який охороняє його, так і в лазні існував свій дух. Його називали – банним будинковим або банніков. Цей дух любив жартувати і лякати. Бували випадки, коли банник замикав двері в лазню і тоді людину міг схопити морок. Тому в баню не ходили по одному і намагалися не залишатися там на ніч.
Банник – це дух, який жартував тільки над чоловіками, але є і жіночий дух – його називали обдериха. Обдериха дуже не любила жінок при надії, тому було прийнято ходити в компанії з подружками. Ці два різностатевих духа не уживалися разом.
БанникЗгідно з народними розповідями банник – це старий карлик, а обдериха – невидима жінка з заплутаною довгою косою і зубами, які вилазили з рота.
Духів лазні наші прадіди намагалися задобрити, домогтися їх любові. З тих часів та виникли банні повір’я:
- Лазню відвідували тільки в особливий час: в літній час її відвідувати слід було до 12 годин ночі, а правильніше взагалі до шести вечора (нічний час призначалося баннику). У зимові місяці лазню відвідували тільки до 12 години дня. Ні спати, ні паритися вночі не можна було.
- Обов’язковим ритуалом перед відвідуванням лазні було постукати в двері або, перш за все, запитати дозволу.
- Воду не виливали всю залишали для духу. Також потрібно залишити мило.
- Ходити в лазню в понеділок було не можна. Сприятливими днями були четвер і субота.
- Першими парилися чоловіка, а потім всі інші члени сім’ї.
- У лазні дотримувався особливий порядок: не дозволялося лаятися, слід вести себе тихо, не жартувати, не стукати банними приладдям.
- У стані алкогольного сп’яніння вхід в лазню був заборонений. Такий стан міг навести людини на блудні думки.
- Плювок на камені обертався плювком від банника.
- Після того як всі попарилися, баню мили і прибирали.
- Заходили в баню тільки три рази, четвертий був для банника.
- Кожен слідував цим повір’ями і свято вірив у їхню силу і силу духу лазні. Щоб банник не пустував, його, перед розпалюванням лазні, задобрювали: клали на піч сіль і свіжий хліб або просто кидали сіль на камені.
- В окремих випадках перед входом в парну клали монету, потім – дякували духу і віддавали мило, воду, віник, щоб він помився і попотів.
Традиції в лазні
У древній Русі було заведено розтоплювати лазню для гостей з далекої дороги. Ця традиція існує і донині.
Було прийнято на Русі ходити в лазню компаніями, так люди уберігала себе від зустрічі з нечистою силою, яка може навіть погубити вас. В цьому є свій сенс. Хто допоможе людині як не одне, якщо йому стане погано.
- У парильні використовували тільки особисті кошти для обмивання, щоб уникнути передачі хвороби. Кожен парильщик брав свій віник. Таким чином наші предки дбали про гігієну.
- Була традиція обливатися холодною водою, а взимку для цього використовували ополонку або поринали в сніг. Мало хто з нас знає, звідки з’явилася ця традиція. Це свого роду ритуал духовного очищення.
- На місці згорілої лазні, ніколи нічого не будували. Ця частина землі вважалася диявольською. Всі наступні споруди могла спіткати та ж доля.
Здавна алкоголь у лазні був під забороною, інакше люди могли розгнівати банника, і він міг здерти з них шкіру. Алкогольне сп’яніння само по собі змушує людину здійснювати необдумані вчинки, він міг впасти в непритомність, отримати травму.
В народі існує безліч приказок і прислів’їв, пов’язаних з лазнею, що ще раз вказує на головну роль парилки в житті кожної людини і народу.
Банні віники: прикмети
Віник — це важливий символ в лазні, він наділений особливим статусом і увагою. Щоб віник служив добре, його слід заготовляти спеціальний час — в середині червня. Збирати її слід тільки при повному Місяці. Перед тим, як зрізати гілки, до дерева слід було звернутися з проханням пробачити вас.
Про віникахВіник у кожного повинен бути індивідуальним, інакше ви могли забрати на себе не тільки хвороби, але й проблеми його власника.
Саме ці традиції роблять лазню головною в житті людини. І навіть у наш час російську лазню люблять і відвідують досить часто. До всіх повір’ями слід ставитися зі здоровим глуздом, але й не забувати, що це перевірений досвід наших предків у кожному з них є свій сенс і частка правди. З легким паром!
Відео: 7 речей, які краще не робити після лазні
Вибираємо банний віник.
Ця інформація буде корисна завсідникам дачних лазень. Хочу розповісти про віники. Адже віник – не тільки своєрідний масажер, підсилює кровообіг у шкірі, підшкірній клітковині, м’язах, суглобах. Листя виділяють ще й ефірні олії, які, потрапляючи на шкіру, покращують обмін речовин, перешкоджають передчасному старінню. Недарма кажуть: «У який день паришся, у той день не старієш». Але віники бувають різні, і кожен з них дає свій ефект.
Сировина для банних віників
Березовий – допомагає при болю, ломоті в м’язах, суглобах, добре очищає шкіру від різних висипань, прискорює загоєння ран і саден, покращує настрій. Також в березовому пару відбувається активне розширення бронхів, і після такої лазні особливо легко дихається. Тому для астматиків, колишніх курців, які почали займатися дихальною гімнастикою, березовий віник просто незамінний.
Дубовий віник хороший для людей з жирною шкірою. Він робить її матовою і пружною, надає протизапальну дію. Аромат дуба перешкоджає надмірному підвищенню тиску у людини в парній. А ще дубовий пар заспокоює нервову систему після фізичного навантаження.
Липовий віник допомагає позбутися головного болю, проводить м’яку «гімнастику» для нирок, прискорює потовиділення, надає заспокійливу, бронхорозширюючу, жарознижувальну дію. Особливо корисний при простудних захворюваннях.
Ялицевий – використовують взимку в Сибіру. ялівцевий – в Середній Азії. Виділювані хвойними гілками смолисті речовини стимулюють обмінні процеси глибоко в м’язах і навіть у внутрішніх органах. Такі віники гарні для так званого фрагментарного масажу: при болях у хребті, пневмоніях, радикуліті. Ще вони чудово дезінфікують повітря, перешкоджають респіраторних захворювань, грипу.
Хвойний віник треба запарювати протягом 10 хвилин в окропі. Як тільки він стане м’яким, можна починати паритися. Одну-дві хвойні гілки корисно додати в березовий або дубовий віник. Настій такого віника можна використовувати і для поливу каменів, і для миття.
Евкаліптовий віник — частіше застосовують на Кавказі. Листки евкаліпта містять від 1 до 3 відсотків ефірного масла, з чим пов’язані його лікувальні властивості. Особливо він гарний при нежиті, болю в горлі. У парній його притискують до обличчя і дихають 4-5 хвилин носом. Але у нього є і недоліки: у евкаліптової віника гілки тонкі, гнучкі, а листя довгі. Їм важко керувати «під час похльоскування.
Всі ці віники краще використовувати у вечірній час: вони сприяють хорошому сну, відновлюють сили.
А ось віники, зроблені з листя горобини або містять пижмо звичайне – навпаки, збуджують. І якщо хочете бути після лазні як огірочок, такий віник буде в самий раз, і йти з ним у лазню краще вдень.
Про кропив’яний віник кажуть, що використовувати його треба рідко, та влучно. Якщо після фізичного навантаження відчуваються біль і ломота в суглобах, сходіть в баню з кропив’яним віником – і біль тут же затихне.
Не погані віники з клена, горіха, ясена, в’яза. Дуже приємний віник з молодих пагонів вишні, зрізаних на початку літа. Такий віник м’який, має гарний вишневий аромат. В віники можна додавати пучки лікувальних або ароматних трав. У сезон віники, звичайно, краще використовувати свіжими — саме такі містять багато ефірних масел і фітонцидів.
Заготівля віників
Березові віники
За стародавнім звичаєм віники заготовляють в день трійці, який буває на 49-й день після Великодня. Він зазвичай припадає на початок-середину червня. Віники потрібно заготовлювати в сухий день. Тому, якщо на Трійцю стоїть дощова погода, роблять це на кілька днів пізніше. Сушать віники в першу половину дня, після сходу роси.
Для віника найкраще підходить плакуча береза. Як правило, це високе дерево. Гілки біля такого дерева дуже гнучкі і неломкіе. Добре підходять молоді берізки, ні разу не цветшие, вважається, що на них самий ніжний лист. Верхня сторона листа не повинна бути шорстка, листочок повинен бути ніжним, оксамитовим. А гілки гнучкі, тонкі, довгі і прямі.
Спочатку гілки зв’язують нещільно. На жердці вішають або розтягнуту мотузку під навіс, так, щоб не потрапляло пряме сонячне світло, там, де є хороший протяг. Через 6-7 днів, коли віники добре висохнуть, їх щільно пов’язують і щільно укладають на стелажі в сухому передбаннику, сараї або іншому сухому і добре провітрюваному приміщенні.
Найкраще, коли віники набувають форму віяла, а не мітли. Для цього свіжі віники розкладають на підлозі і кожен день перевертають до тих пір, поки вони не висохнуть. Головне — не пересушити.
Дослідження показали, що саме при дотриманні всіх вікових традицій збору лікарських рослин (це стосується і березових віників) в матеріалі зберігаються в оптимальній кількості і якості активні лікувальні речовини. Якщо пов’язати віник зі свіжих гілок щільно, то в центрі його листя втратять забарвлення, потемніють, і запаху у такого віника майже не буде, так як листя «згорять».
Готові віники після сушіння повинні мати все листя концентрованого матового зеленого кольору, а сам віник повинен пахнути бальзамічним березовим маслом. Запах цей різко посилюється після розпарювання віника. Збір віників на початку літа повністю виправданий, бо листя у берези вже стали великими, але у них ще досить ефіроолійних залоз, яких багато не тільки в листах, але і на молодих пагонах берези. Великі молоді пагони дуже еластичні, тому таким віником приємно шмагати тіло в парній.
В’язати віник треба наступним чином. Спочатку очищають гілки від листя і сучків у тому місці, де буде ручка. Потім потрібне число гілок обмотують шпагатом, стискаючи гілки лівою рукою. Ще важливе правило. Коли в’яжете віники, то більш товсті гілки укладайте всередину, а навколо них — більш тонкі — вигином всередину. Віник вийде щільний — його вистачить на кілька лазень.
Добре зберігати віники в стозі сіна. Можна заготовлені гілки зберігати взимку і у вигляді одного снопа, у міру потреби пов’язуючи їх віник. В обох випадках листя зберігаються краще.
Дубові віники
Дубові віники ріжуть в червні-серпні сыроватом, темному лісі.
Сушка і в’язка віника та ж, що і березового.
Б. М. Кустодієв, Російська Венера (1925-1926гг.)
Масаж віником
Якщо віник свіжий, їм паряться відразу, не запарюючи, так як інакше він розкисне.
Сухий віник потрібно спочатку опустити на 10-20 хв у холодну, а потім на 1-3 хв у гарячу воду.
Дуже сухий віник потрібно розпарювати довше — налити в таз окріп, опустити в нього віник і закрити зверху іншим тазом. Або вмочити в миску з гарячою водою і на 1-3 сек покласти на камені в піч, обертаючи і струшуючи, щоб він не обгорів. Повторити цю процедуру 2-3 рази, і через 1-2 хв віник буде готовий.
Оптимальне положення в парній — лежаче.
Є кілька «золотих» правил, які потрібно дотримувати обов’язково під час парки:
- Віник повинен бути вологим. Його потрібно періодично змочувати в теплій воді.
- Рухи банщика повинні бути м’якими, віником треба лише злегка торкатися тіла.
- Якщо в парній дуже жарко (більш 60град. З), махайте віником обережніше. Пар може сильно обпекти шкіру.
Масаж віником посилює кровообіг в шкірі і більш глибоких тканинах. Завдяки цьому відбувається перерозподіл крові, лімфи і міжтканинної рідини по всьому тілу. Будь віник виділяє фітонциди, які вбивають хвороботворні бактерії. Ефірні масла, що містяться в листі і гілках, потрапляючи на шкіру, покращують обмін речовин, перешкоджають передчасному старінню шкіри.